- зголоситися
- [зголоси/тиес'а]
-лоушу/с'а, -о/сиес':а, -о/сиец':а, -о/с'ац':а; нак. -си/с'а, -лоус'і/ц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
зголоситися
Смотреть что такое "зголоситися" в других словарях:
зголоситися — див. зголошуватися … Український тлумачний словник
зголоситися — див. зголошуватися … Словник синонімів української мови
зголоситися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зголошуватися — зголоситися (на що, до чого й з інфін. заявляти про своє бажання робити щось), викликатися, викликатися, накликатися, називатися, назватися … Словник синонімів української мови
оббиратися — а/юся, а/єшся, недок., обібра/тися, обберу/ся, оббере/шся, док. 1) Знімати з себе що небудь одне за одним; позбуватися чого небудь. 2) чим, у що, розм. Набирати, начіплювати що небудь на себе; вбиратися у щось. 3) перев. док., заст. Пристати,… … Український тлумачний словник
попросити — ошу/, о/сиш, док. 1) перех., чого, про що і без додатка, також з інфін. або зі спол. щоб. Звернутися до кого небудь з проханням зробити щось, виконати якусь роботу або дати, подарувати чи позичити що небудь; попрохати. || тільки з інфін.… … Український тлумачний словник
узятися — (взя/тися), візьму/ся, ві/зьмешся; мин. ч. узя/вся (взя/вся), ла/ся, ло/ся; наказ. сп. візьми/ся, візьмі/ться; док. 1) Охопити що небудь рукою (руками). 2) за що. Почати діяти певним знаряддям; приступити до роботи над чим небудь. 3) за що, до… … Український тлумачний словник
реклімуватися — Реклімуватися: зголоситися, подати прохання про звільнення від військової служби [20] … Толковый украинский словарь
визватися — дієслово доконаного виду зголоситися розм., рідко … Орфографічний словник української мови
замельдуватися — дую ся, Ол. 1. Зголоситися, повідомити про себе. 2. Повідомляти про свій прихід, про прибуття. 3. З явитися до рапорту. 4. Прописатися … Словник лемківскої говірки
